Що взагалі таке лактоза та лактазна недостатність та які симптоми непереносимості лактози? Розбираємось разом з експертом.
У нашому світі з його нестримним темпом життя, харчуванням «на швидку руку», частими алергіями та харчовими розладами все частіше зустрічаються люди, які дотримуються здорового харчування. Періодично на упаковках продуктів бачимо написи «Без глютена», «Без лактози». Що ж це за страшний звір такий, лактоза, і що означає її непереносимість? ”
Лактоза — простими словами це молочний цукор, адже він міститься у всіх молочних продуктах і надає їм цей солодкувато-вершковий смак.
Непереносимість лактози, вона ж лактазна недостатність — відповідно, це нездатність організму перетравлювати лактозу, оскільки в кишечнику немає достатньої кількості ферментів, здатних розщепити її. До речі, лактозу, що складається з глюкози та галактози, перетравлює кишковий фермент під назвою лактазу. Так що, не плутайте: лактоза – солодкий вуглевод, лактаза – білок-розщеплювач.
Гастроентерологи відзначають, що кількість людей з лактазною недостатністю зростає. Одні вважають, що всі ці “страшилки” про цю проблему вигадані корпораціями з виробництва продуктів сегменту “здорове харчування”. Інші впевнені, що непереносимість точно існує. Адже недарма багато дорослих відчувають дискомфорт після вживання молочних продуктів.
Які симптоми сигналізують про лактазну недостатність?
Здуття живота і бурчання. Відразу після вживання «молочки» починається процес підвищеного бродіння та газоутворення.
Порушення випорожнень, діарея. Якщо після молочних продуктів спостерігаються такі симптоми, значить у кишечнику недостатньо ферментів для засвоєння лактози.
Болі у кишечнику та нудота. Кишкові коліки і ріжучі болі – симптоми непереносимості лактози. Слабкість і запаморочення, відчуття загального нездужання. А ще можливі стрибки тиску.
Які молочні продукти можна при непереносимості лактози
Безлактозне молоко. Найочевидніший вихід — купувати молочну продукцію, яка розроблена спеціально для людей з проблемами засвоєння лактози. У сучасному світі це не дефіцитний продукт: його легко знайти в будь-якому супермаркеті.
Рослинне молоко, наприклад, кокосове, мигдальне, соєве та інші. Якщо розкуштувати такий напій, то можна назавжди закохатися в нього. А ще, до речі, на такому молоці можна готувати звичні страви.
Кисломолочні продукти. У них непотрібний вуглевод у вигляді лактози вже розщеплений на елементи, які не викликають дискомфорт у шлунково-кишковому тракті. Це розщеплення відбувається з допомогою роботи молочнокислих бактерій. При непереносимості лактози можна вживати ряжанку, йогурти, кефір, варенец. Сир. При його виробництві майже вся лактоза переробляється, і продукт залишається без вмісту молочного цукру. Але при цьому сир зберігає корисні речовини молока: білки, які є важливим елементом здорової їжі, та корисні лактобактерії, а також кальцій, фосфоліпіди та інші важливі мікроелементи.
Вершкова олія. Традиційне вершкове масло з високою часткою жирності не завдасть шкоди кишечнику, адже в ньому зменшена кількість лактози, яка не турбуватиме вас неприємними симптомами та наслідками.
Різні сорти сиру. Якщо сир нежирний, то можна їсти його хоч щодня. Сири 15-20% жирності можна вживати через день, тверді та жирні сорти, такі як пармезан та подібні — 1-2 рази на тиждень.
Айран, кумис, тан. Ці кисломолочні продукти з’явилися порівняно недавно, але полюбилися багатьом за освіжаючі властивості та специфічний смак. Ці напої дозволені до вживання, проте якщо у вас є проблеми з шлунково-кишковим трактом, потрібно вводити їх у раціон з обережністю, інакше є ймовірність отримання здуття живота, розлади кишечника та інших небажаних явищ.
Творожні сири, наприклад, Hohland, Almette — не доведеться відмовляти собі і в цьому задоволенні, адже такі продукти сміливо можна їсти. кордонів та беззаперечних правил. Важливо прислухатися до свого організму і розуміти, поле яких продуктів вам стає погано, а які їх ніяк не позначаються на вашому стані. І, звичайно, потрібно дотримуватися загальноприйнятих правил харчування.
Олена Новохатська, Таїсія Ступіна
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
