Видається, це питання вже не викликає дискусій, але все не так просто. Дієтологи вважають, що коричневий рис приносить більше користі, але за певних умов. Є фактори здоров’я, які не належать до кращого вибору. Варто розібратися із цим питанням.
На рис припадає 20% споживаних у світі калорій. Це один з найважливіших продуктів харчування. Сільгоспвиробники вирощують понад 100 тисяч сортів різних кольорів. Найпопулярніші різновиди – білий та коричневий.
Цілісні зерна складаються з трьох основних частин – зародок, висівки та ендосперм. Кожен компонент включає мінерали, вітаміни і білки, які мають поживну цінність. Коричневий рис містить усі три частини, що робить його цільним продуктом.
Щоб отримати білий сорт, при обробці прибирають два верхні шари – зародок та висівки, залишається крохмалистий, менш поживний центр – ендосперм. Цей продукт знаходить широке застосування завдяки простоті приготування, тривалішому терміну зберігання, нейтральному смаку, який добре поєднується з іншими інгредієнтами. Виробники іноді збагачують його поживними компонентами.
Коричневий рис за корисними властивостями перевершує білий. Усередині лушпиння знаходяться речовини, які знижують рівень поганого холестерину, зменшують ризик діабету, інсульту, захворювань серця. У його складі є харчові волокна, магній і марганець, фтор, вітаміни групи В. Такий продукт відносять до складних вуглеводів, які надовго забезпечують відчуття ситості, сприяють схуднення.
У коричневому рисі є один мінус. Він містить природний токсичний елемент – миш’як. Якщо продукт використати рідко, то шкоди не буде. Дієтологи радять обмежити його застосування під час вагітності.
Білий рис рекомендують людям, які дотримуються дієти з низьким вмістом клітковини або тим, хто має чутливий шлунок. Він може входити до раціону вагітних жінок і матерів-годувальниць. Дослідники встановили, що велика кількість продукту іноді спричиняє зростання цукру в крові, провокує діабет, тому радять їм не зловживати.
Дієтологи вважають, що найздоровіший вибір – використання обох видів рису. Корисно чергувати їх із іншими крупами – гречкою, пшеницею, ячменем.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
