додому Новини

Чому одеколон назвали «Потрійним» і до чого тут міцність аромату

4

«Потрійний» одеколон із народних жартів насправді жодного стосунку до компанії «на трьох» не має. Ця назва колись вказувала на міцність і концентрацію аромату, а не на кількість друзів за столом.

Старші люди любили віджартовуватися перед онуками, що такий одеколон створили спеціально «на трьох». Та напис на етикетці означав інше: у XIX столітті так позначали більш міцну версію кельнської води, яку продавали поруч із «простою» та «подвійною».

Що означало слово «потрійний» на етикетці

У словнику 1895 року термін «подвійний» щодо парфумів і алкоголю пояснювали як «міцний, двічі перегнаний». Серед прикладів згадували «подвійний ром» і «подвійний одеколон».

Того самого часу у словнику фіксують і «потрійний спирт» — це спирт, який переганяли тричі. Саме принцип кратної перегонки й відображався в подібних назвах.

Парфумери XIX століття продавали одну й ту саму запашну воду, наприклад трояндову чи з квітів апельсина, у трьох сортах: «проста», «подвійна» і «потрійна».

Чим меншою була частка води, що припадала на ту саму кількість рослинної сировини, тим насиченішим виходив аромат і тим вищим вважався сорт. Той самий принцип застосовували й до одеколонів.

У Німеччині ще у 1830-х роках кельнська вода продавалася як «проста» та «подвійна», при цьому друга була дорожчою. А в прейскуранті однієї харківської гуртової фірми за 1912 рік «подвійний» і «потрійний» одеколони фігурували поруч і пропонувалися у флаконах різної місткості.

Звідки взявся одеколон

Назва «одеколон» прийшла з французької мови і буквально означає «кельнська вода». У 1709 році мешканець Кельна Йоганн Марія Фаріна створив запашну воду й дав їй назву на честь свого міста.

Цю композицію замовляли в нього навіть видатні особистості, зокрема Гете, який купував одразу шість флаконів. Нащадки Фаріни й досі виробляють цю кельнську воду у Кельні.

Популярність аромату була настільки великою, що інші торговці почали випускати власні варіанти з подібними назвами. Один із конкурентів навіть зареєстрував фірму під назвою «Франц Марія Фаріна», але згодом йому заборонили це робити.

Так власна назва перших кельнських парфумів поступово перетворилася на загальну — словом «одеколон» стали називати усі запашні води такого типу.

Чим пахнув класичний одеколон і чому аромат нетривалий

Йоганн Марія Фаріна описував свою кельнську воду як «італійський весняний ранок після дощу». В ароматі поєднувалися апельсини, лимони, бергамот, а також квіти й трави.

Основою класичного одеколону надовго залишилися цитрусові ефірні олії. До них додавали лаванду і розмарин, створюючи свіжу, прозору композицію.

Якщо відкрити флакон такого засобу, спершу різко відчувається спирт: більше ніж половину складу одеколону становить саме він, тож і випаровується в першу чергу.

Слідом швидко розкривається яскравий цитрусовий запах, але він теж тримається недовго. Цитрусові ноти вивітрюються швидше, ніж багато інших ароматичних компонентів.

Парфумери свідомо робили класичний одеколон нестійким: його завдання — освіжити, але не перебити запах основних парфумів. І сьогодні напис «одеколон» на флаконі зазвичай означає найлегшу запашну воду.

У ній вміст запашних олій менший, ніж у туалетній воді чи парфумах, тому аромат звучить недовго й м’яко.

Навіщо потрібен був «Потрійний»

Одеколон традиційно використовували для освіження шкіри та щоб протерти обличчя після гоління. Згодом, коли одеколони почали поділяти за вмістом запашних речовин, «Потрійний» віднесли до гігієнічних, тобто найпростіших.

У таких засобах духмяних компонентів було менше, ніж в інших, а тривала стійкість запаху від них і не очікувалася. Головне завдання — чистота й відчуття свіжості.

Так і склалася цікава ситуація: одеколон, який за класичною, «старовинною» назвою асоціювався з найвищою міцністю, у пізнішій класифікації за складом виявився найпростішим і найскромнішим за ароматом.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут