Кальсони у чоловічому гардеробі виконували одразу кілька практичних функцій: вони зігрівали, відділяли тіло від жорстких вовняних штанів і брали на себе піт та бруд, які легше було випрати з білизни, ніж із верхнього одягу. З часом їх у місті витіснили труси й теплі квартири, але сама ідея теплої натільної білизни залишилася та трансформувалася у сучасну термобілизну.
Якими були класичні кальсони
Традиційні кальсони були довжиною до щиколоток і зазвичай зшиті з білої бязі — простої та недорогої бавовняної тканини. Пояс робили вузьким, із застібкою на ґудзики, обтягнуті тією ж тканиною, а низ штанин стягували тасьмою.
Для холоднішої пори існували варіанти з байки — бавовняної тканини з густим начосом, а також вовняна трикотажна білизна. Кальсони зазвичай носили разом із натільною сорочкою як єдиний комплект.
Назва «кальсони» прийшла через французьке cale?on з італійського calzoni — «штани». Українською ж їх часто називали підштанки. В Америці натільну сорочку та кальсони нерідко поєднували в суцільний комбінезон на ґудзиках, найвідоміший варіант — з червоної фланелі із клапаном ззаду. Спершу його запатентували 1868 року як жіночу білизну, але згодом його почали активно носити й чоловіки.
Навіщо чоловікам були потрібні кальсони
Головна функція такої білизни — тепло. У сільській місцевості системи центрального опалення довго залишалися рідкістю: ще у 1989 році в СРСР батареї були лише приблизно в кожної п’ятої сільської родини, інші продовжували топити піч.
Не менш важливою була й проблема штанів. Верхній одяг шили з вовни чи сукна, а груба вовна кололася й подразнювала шкіру через товсті волокна. Тонкий бавовняний шар кальсонів між тілом і штанами розв’язував цю незручність.
Третя причина — догляд за одягом. У XVIII столітті верхні речі майже не прали водою з милом, та й ще у XIX столітті вважали, що саме білизна повинна приймати на себе піт і забруднення, захищаючи верхній одяг. Піт і бруд осідали на кальсонах, які регулярно змінювали й прали, тоді як штани можна було довше не чіпати.
У війську така практика зберігається й нині: в холодний сезон бійцям і досі видають кальсони разом із натільною сорочкою, а комплект білизни зазвичай міняють раз на тиждень — у день лазні.
Як кальсони поступилися місцем трусам
У США довгу натільну білизну поступово витіснили поява центрального опалення, більш обляглий одяг і розвиток спорту. Короткі труси спершу з’явилися саме як спортивний варіант.
У 1925 році в Америці створили вільні труси на гумці для боксерів, а в січні 1935 року в Чикаго вийшли у продаж облягаючі труси Jockey. На території СРСР труси почали шити наприкінці 1920–30-х років, спершу для занять спортом, а молодь поступово переходила на них у повсякденному носінні.
Самі кальсони при цьому змінювалися. Після Другої світової війни з’явилися трикотажні моделі — рожевого або блакитного кольору, уже з манжетами замість зав’язок унизу. Чоловіки старшого віку й на початку 60-х ще носили білі бязеві варіанти. А наприкінці 80–90-х років із чоловічих кальсонів навіть шили модні жіночі кофтинки.
Чим термобілизна відрізняється від традиційних кальсонів
За кроєм сучасна термобілизна мало відрізняється від старих кальсонів: це ті ж довгі обтислі штани, часто в комплекті з кофтою з довгими рукавами. Головна відмінність — у матеріалі.
Бавовняні варіанти — бязь, байка, бавовняний трикотаж — приємні на дотик і комфортні до тіла, однак активно вбирають піт, утримують вологу біля шкіри й сохнуть повільніше, ніж синтетика. У вологому стані така білизна майже не зігріває.
Вовна зберігає тепло навіть тоді, коли злегка волога. Тонкі види, наприклад мериносова вовна, майже не колються, що робить їх придатними для носіння просто на тіло.
Синтетичні волокна — поліестер, поліпропілен — практично не поглинають воду: вони відводять піт від шкіри та швидко висихають. Недолік у тому, що така білизна швидше набуває неприємного запаху.
Звідси випливає просте правило використання. Для активних занять на вулиці — якщо довго йдете пішки, катаєтеся на лижах чи працюєте надворі — під штани краще обирати вовняну або синтетичну термобілизну, а не бавовняну. Якщо ж доводиться тривалий час сидіти на морозі майже без руху, наприклад на риболовлі, поверх термобілизни потрібні ще й теплі штани.
Бавовна з начосом пасує там, де ви майже не пітнієте, наприклад у прохолодній, але не морозній квартирі. Варто пам’ятати, що одних джинсів у сильний мороз замало: вони щільно облягають ноги й погано утримують шар теплого повітря.
Ефективніше працює кілька тонких шарів: вони зігрівають краще за один дуже товстий, а коли стає надто тепло, один із шарів завжди можна зняти.
