Каша – «слизька гидота», суп – «противна жижа», кефір – «кисло і несмачно»: список примх маленького тирана може бути нескінченним. Батьки влаштовують вистави, розігрують сцени, обіцяють подарунки заради того, щоб запхати в улюблене чадо декілька ложок корисної вівсянки або сиру – але, на жаль, з перемінним успіхом. Дитячі психологи запевняють: є більш легкі способи досягнення потрібного результату.
Правило перше – не воюйте. Не варто насильно заштовхувати їжу у малюка, що плаче, ставити грізні ультиматуми або лякати страшними карами – це загрожує неврозами, розладами харчової поведінки та порушеннями апетиту. Дайте дитині право вибору – в певних межах: такий підхід набагато ефективніше.
Правило друге – хитруйте. Незнайомі або нелюбимі продукти можна маскувати у стравах, подавати їх маленькими порціями або примхливо прикрашати. Яка дитина встоїть перед сирним морозивом, різнокольоровими пагорбами овочевого гарніру або сирними фігурками?
Правило третє – знизьте значимість прийому їжі. Якщо дитина відмовляється від їжі – вона просто не дуже голодна. Відставте тарілку вбік і випустіть вередуна з-за столу: голодна дитина рано чи пізно з задоволенням з’їсть свою порцію. Секрет лише один – щоразу пропонувати саме те блюдо, яке викликало протест: жодних компромісів у вигляді печива або улюблених бананів.
У нас тоже была такая проблема, но когда купили стульчик для кормления в магазине мамакупи эта проблема исчезла.