У недавньому дослідному листі, опублікованому в журналі Nature Aging, дослідники використовували протеомне секвенування спинномозкової рідини пацієнтів та контрольної групи для вивчення гетерогенності хвороби Альцгеймера. Їх результати виявили п’ять молекулярних підтипів, які відображають різні генетичні фактори ризику та патології захворювання, включаючи швидкість прогресування та тривалість виживання.
Нещодавні дослідження показали, що ХА — це не окреме захворювання, а узагальнювальний термін спектра станів, які значно різняться на молекулярному рівні. На жаль, ці досягнення в дослідженнях зводять нанівець великий обсяг попередньої літератури, яка намагалася прояснити клінічну патофізіологію бронхіальної астми, враховуючи, враховуючи, що різні пацієнти можуть істотно по-різному реагувати на той самий клінічний вплив.
У цьому дослідженні дослідники використовували когортний підхід «випадок-контроль», використовуючи ЛІКВОР пацієнтів з бронхіальною астмою та здорову контрольну групу відповідного віку, щоб виявити диференціально підвищує та знижувальну регуляцію білків у цих когортах за допомогою протеомного аналізу.
Зразки крові пацієнтів та контрольної групи були додатково піддані генотипуванню аполіпопротеїну Е (APOE) для виявлення однонуклеотидних поліморфізмів, які, як відомо, посилюють або пригнічують АТ. Магнітно-резонансна томографія (МРТ) з Т1-зваженим аналізом використовувалася для візуалізації патернів атрофії головного мозку та оцінки відмінностей у нейровізуалізмах пацієнтів з БА та контрольної групи. Нарешті, під час початкового включення піддослідним було проведено серії стандартизованих нейропсихологічних тестів із щорічним наглядом з метою оцінки швидкості та ступеня прогресування бронхіальної астми.
Результати дослідження
В даний дослідження було включено 609 випадків та 187 контрольних. З включених випадків бронхіальної астми у 107 були виявлені нормальні когнітивні здібності, у 103 — помірні когнітивні порушення (MCI) і у 209 — деменція. ЖХ-МС / MS аналізи виявили 3863 унікальних білків ліквору, з яких 1309 білків (28408 пептидів) були загальними для всіх включених учасників та були використані для подальших аналізів. З них кластерний аналіз виявив 1058 білків, пов’язаних із AD. Поєднання результатів кластеризації з клінічними характеристиками пацієнтів виявило п’ять різних підтипів AD.
«Примітно, що ми виявили, що кожен підтип був пов’язаний з різними генетичними факторами ризику бронхіальної астми, що ще раз підтверджує, що кожен підтип бронхіальної астми в лікворі відображає специфічні молекулярні механізми, що лежать в основі. Ці підтипи також відрізнялися за характером атрофії кори головного мозку та термінами виживання, що підкреслює їхню клінічну значимість», — повідомляється в дослідженні.
Було виявлено, що підтипи значно різняться за своєю клінічною патологією, як показало нейрофізіологічне тестування підтип 3 3 був значно агресивнішим за швидкістю прогресування в порівнянні з іншими підтипами. Враховуючи ступінь генетичної та патофізіологічної унікальності цих підтипів, стає очевидною необхідність персоналізованої медицини.
Враховуючи різні закономірності молекулярних процесів та профілі генетичного ризику розвитку бронхіальної астми, цілком імовірно, що для лікування підтипів бронхіальної астми знадобиться спеціальне лікування. Наприклад, людям з підтипом 1 може допомогти лікування, що активує TREM2, підтипу 2 — інгібітори вродженого імунітету, підтипу 3 — антисмислові олігонуклеотиди, що відновлюють процесинг РНК, підтипу 4 — інгібування інфільтрації моноцитів та підтипу 5 — лікування судин головного мозку.
Матеріали новинного характеру не можна прирівнювати до призначення лікаря. Перед прийняттям рішення порадьтеся з фахівцем.
