Спосіб життя сучасних людей робить таке захворювання, як остеохондроз, дуже поширеним. Мала рухова активність, сидяча робота, шкідливі звички – все це може привести до появи і розвитку хвороби. Причому вік, в якому діагностується остеохондроз поперекового відділу, все молодшає. Тому вкрай важливо знати, що це за патологія та як захистити себе від її появи.
Опис патології
Остеохондроз називається захворювання хребта, при якому відбуваються ураження міжхребцевих дисків дегенеративного та дистрофічного характеру. Він може виникати в різних відділах хребетного стовпа, і в залежності від локалізації існує його класифікація. Симптоми і лікування остеохондрозу поперекового відділу хребта будуть залежати від багатьох факторів. Основними є вік пацієнта і ступінь розвитку хвороби.
Якщо вчасно не почати лікування, то може розвинутися атрофія м’язів, а також порушення роботи деяких внутрішніх органів, оскільки відбудеться їх зміщення або здавлювання. На початкових стадіях лікування можна припинити розвиток поперекового остеохондрозу або суттєво його уповільнити. Однак, якщо вчасно не почати терапію, то зміни в міжхребцевих дисках можуть стати незворотними.
Причини появи
Остеохондроз вважається поліетіологічним захворюванням, однак, основних і найбільш частих причин його появи не так багато. Найбільш часто причиною появи остеохондрозу поперекового відділу є постійне нерівномірне навантаження на хребет. Це може бути звичка носити тяжкості тільки в одній руці, неправильний підбір взуття, перекошене положення тіла при перебуванні в положенні сидячи, вибір занадто м’якого матраца для сну.
Також існують додаткові фактори ризику, які можуть посприяти розвитку у хребті поперекового остеохондрозу. До них відносяться:
- малорухливий спосіб життя,
- вікові дегенеративні зміни у міжхребетних дисках,
- ожиріння,
- травми спини або ніг,
- захворювання опорно-рухового апарату,
- порушення кровопостачання хребта,
- надмірні фізичні навантаження,
- захворювання, що порушують обмінні процеси або засвоєння поживних речовин,
- часте вібраційний вплив (наприклад, пов’язане з роботою),
- генетична схильність,
- регулярне або дуже тривале зневоднення,
- нестача вітамінів,
- вагітність.
Етапи розвитку поперекового остеохондрозу
Як і багато інших хвороб, остеохондроз проходить кілька стадій свого розвитку. В залежності від стадії остеохондрозу поперекового відділу хребта будуть відрізнятися симптоми і призначається лікування.
- Остеохондроз 1 ступінь – початкова стадія захворювання, при якій патологія з’являється в пульпозному ядрі міжхребцевих дисків. Порушується процес нормального доступу рідин у це ядро, це в підсумку призводить до того, що знижується висота диска, і починають з’являтися тріщини в фіброзному кільці. Симптомів практично немає, можуть тільки спостерігатися дискомфортні відчуття в поперековій області при тривалому знаходженні в статичній позі або при деяких фізичних навантаженнях.
- На 2 стадії поперекового остеохондрозу висота дисків зменшується ще сильніше, що суттєво зменшує відстань між сусідніми хребцями. В результаті м’язи і зв’язки, розташовані близько хребта, провисають. Такий слабкий м’язовий корсет не здатний утримувати хребет у необхідному положенні, тому можлива поява надмірної рухливості хребців. Небезпечна така рухливість тим, що хребці можуть зміститися. Симптоми на 2 стадії поперекового остеохондрозу ледь замітні.
- 3 стадія. Ця стадія захворювання характеризується тим, що в міжхребцевих дисках з’являються пролапси і протрузії. У поєднанні з них можуть утворюватися підвивихи міжхребцевих суглобів або артроз. Симптоми стають помітними і вираженими.
- Під час 4-ї стадії остеохондрозу поперекового відділу тіло людини намагається підлаштуватися під нові умови. У місцях контакту хребців між собою утворюють кісткові нарости – остеофіти, які фіксують хребець в певному положенні. Але не завжди ці остеофіти розташовуються добре, найчастіше вони защемляють нерв або травмують хребці. Але якщо в районі хребта не є мікротравм або нерви не затискаються, то симптоми остеохондрозу практично зникають.
Для вдалого лікування цього захворювання найкращим варіантом буде виявлення дегенеративних змін у поперекових хребцях на початкових стадіях.
Симптоми та діагностика
Головною ознакою остеохондрозу поперекового відділу хребта є дискомфорт або больові відчуття в районі тазової області. Вираженість цих відчуттів буде прямо залежати від стадії розвитку патології. При первинній діагностиці лікар буде візуально оцінювати ступінь викривлення хребетного стовпа в різних площинах.
До менш характерних симптомів поперекового остеохондрозу відносяться:
- відчуття втоми спини, яке може бути періодичним або постійним,
- скутість рухів ніг і періодичне відчуття оніміння в них,
- дискомфорт при деяких статичних положеннях тіла,
- спазми м’язів,
- м’язова гіпотонія,
- іррадіація больових відчуттів в ноги або органи малого тазу,
- підвищена стомлюваність,
- дисфункція статевого характеру.
Оскільки іноді симптоматика змазана, лікар може помилитися з первинною постановкою діагнозу. І тоді на допомогу приходять досконаліші методи діагностики:
- рентгеноскопія,
- мієлографія,
- неврологічне дослідження чутливості,
- комп’ютерна томографія,
- магнітно-резонансна томографія.
Не завжди є необхідність використовувати всі діагностичні методи. При яскраво виражених симптомах зазвичай вистачає перших трьох методик для точної постановки діагнозу.
Лікування
При остеохондрозі поперекового відділу практично завжди призначається комплексне лікування. Залежно від стадії розвитку хвороби терапевтичні заходи можуть займати від 1 до 3 місяців безпосереднього лікування та до 1 року відновлюючих і підтримуючих заходів для закріплення отриманих позитивних результатів і недопущення рецидиву.
У комплексне лікування входить медикаментозна терапія, яка відноситься до консервативних методів, лікувальна фізкультура, дієта й інші методики, які підбираються залежно від стану пацієнта. Хірургічне лікування також може призначатися при цьому захворюванні, але тільки в тому випадку, якщо консервативна терапія не дає позитивного результату.
Консервативне лікування
Завданнями такого лікування поперекового остеохондрозу є зняття больового синдрому, повернення нормального функціонування опорно-рухового апарату і зміцнення м’язів, що підтримують хребет.
- Медикаменти. В основному це препарати, які покликані прибрати больові відчуття, зменшити запальні процеси і нормалізувати обмін речовин. Якщо больовий синдром є яскраво вираженим, то призначається медикаментозна блокада нервових закінчень. Який з варіантів блокади підійде конкретному випадку вирішує лікар.
- Фізіотерапія. Допомагає знизити больові відчуття і покращує позитивний ефект від прийому ліків. Також фізіотерапевтичні процедури призначаються під час періоду реабілітації, для закріплення отриманих результатів. З усіх процедур найбільш часто призначаються ультразвукові хвилі, промені, струми низької частоти і магнітні поля.
- Лікувальна фізкультура. Її вплив спрямований на зміцнення м’язового корсета близько поперекової частини хребта, виправлення постави, зниження компресії нервових закінчень, виправлення тонусу м’язів, нормалізацію роботи зв’язкового апарату. Існує велика кількість вправ, тому комплекс повинен підбирати фахівець, і він же перший час повинен стежити за правильністю виконання. Інакше замість лікування можна погіршити свій стан. А вже в періоді реабілітації та для профілактики поперекового остеохондрозу вже допускаються самостійні заняття.
- Масаж. Допускається використання декількох видів масажу: мануальний покращує кровопостачання, знімає спазми м’язів, гідромасаж нормалізує функціонування нервової системи. З обережністю слід використовувати класичний масаж.
- Витягування хребта за допомогою спеціального обладнання. Допомагає збільшити простір між хребцями і коригує будову хребта.
- Голковколювання. Точковий вплив сприяє зняттю м’язової напруги, знижує біль і зменшує запалення.
- Дієта. Розробляється такий раціон, який дозволяє організму отримувати достатньо вітамінів і корисних мікроелементів, при цьому нормалізуючи обмінні процеси. Дуже важливо дотримувати правильний режим харчування, щоб не допустити зневоднення.
https://youtu.be/QG1r4OTg5oE
Хірургічне лікування
Застосовується для декомпресії хворих хребців, їх стабілізації, заміни природних хребців на штучні і для видалення остеофітів. Основними методиками є наступні.
- Ендоскопічна мікродискектомія.
- Форамінотомія.
- Фасетектомія.
- Ламінектомія.
- Вертебропластика.
- Остеотомія.
- Різотомія.
- Лазерна реконструкція міжхребцевих дисків.
Призначається хірургічне лікування поперекового остеохондрозу у тих випадках, коли протягом трьох місяців не вдається купірувати больовий синдром, попри лікування, симптоми тільки посилюються, порушується робота внутрішніх органів.
Мінусом хірургічного лікування є тривалий період реабілітації, інакше можливе виникнення ускладнень на тазову область. Середній відновлювальний термін становить 3-6 місяців, і практично весь цей час потрібно носіння спеціального корсета.
Профілактика
Тому, що основні причини появи поперекового остеохондрозу пов’язані з недостатньою руховою активністю, то для профілактики лікарі рекомендують виправити цей недолік.
- Помірні і посильні заняття спортом. Перевага повинна віддаватися циклічним видам, таким, як ходьба, біг, катання на лижах і подібні.
- При сидячій роботі необхідно робити перерви кожну годину, а можна і частіше. Під час перерви слід зробити нескладну зарядку, щоб розігнати кров і підвищити тонус м’язів. Крісло повинне бути зручним, а постава під час посадки правильною.
- Матрац краще підбирати жорсткий і з рівною поверхнею. Подушки не повинні високо підніматися над матрацом, але при цьому і не повинні бути занадто плоскими.
- При піднятті і носіння тягарів слід дотримуватись обережності.
Проблеми зі спиною можуть з’явитися практично в будь-якому віці. Тому слід навіть у молодості піклуватися про свій хребт і не допускати появи дегенеративних змін. Якщо ж з’являються перші симптоми остеохондрозу, то слід якомога раніше звернутися до лікаря.
