Жінка, у якої хоч раз у житті була інфекція, викликана дріжджовим грибком, швидко пізнає її ознаки – печіння або свербіж біля входу в піхві і більш-менш сильний набряк вульви, здавалося б, важко з чимось сплутати, навіть якщо інші симптоми відсутні. Дріжджовий грибок у жінок зустрічається дуже часто. Деякі фахівці вважають, що хоча б раз викликані ним інфекції розвиваються практично у всіх жінок, але не всі вони звертаються до лікаря, оскільки захворювання не завжди викликає істотний дискомфорт.
Втім, деякі з симптомів дріжджової інфекції можуть спостерігатися і при інших захворюваннях, тому краще не займатися самодіагностикою.
Симптоми дріжджового грибка у жінок
Іноді дріжджові інфекції протікають в таких м’яких формах, що жінка не помічає будь-яких симптомів. Однак у типових випадках вони викликають наступні ознаки:
- печіння в області вульви і входу в піхву;
- печіння в області піхви;
- набряк вульви;
- білі або сірі вагінальні виділення, часто – незвично густі, з творожистою консистенцією;
- печіння при сечовипусканні;
- біль під час статевого акту.
У більшості випадків дріжджовий грибок у жінок не призводить до виділень з сильним запахом. Якщо такий запах з’явився, це може говорити про бактеріальну інфекцію – звертайтеся до лікаря.
Причини
Дріжджовий грибок може мешкати на шкірі жінки роками, не викликаючи яких-небудь проблем. Однак за певних обставин він починає активно розмножуватися, і у жінки розвивається інфекція. Причинами цього можуть бути:
- Занадто тісна нижня білизна і / або білизна з синтетичної тканини. Така білизна обмежує приплив кисню до тіла і не дає випаровуватися волозі. Як наслідок, під нею утворюється волога і тепле середовище, яке ідеально підходить для життєдіяльності дріжджового грибка.
- Використання мила і гелів для душу з ароматичними добавками та / або барвниками, спринцювання. І те, і інше призводить до порушення балансу мікрофлори піхви, і там починає швидко розмножуватися грибок.
- Надмірна вага. У жінок із зайвою вагою підвищена вірогідність розвитку дріжджових інфекцій.
- Вживання великої кількості солодкої їжі.
- Зміни гормонального фону, викликані прийомом комбінованих оральних контрацептивів, вагітністю або певними захворюваннями. У деяких жінок дріжджові інфекції розвиваються через зміни рівня гормонів в тих чи інших фазах менструального циклу.
- Діабет. У жінок, які страждають від діабету, особливо якщо не вживаються ефективні заходи для контролю над рівнем цукру в крові, можуть часто розвиватися дріжджові інфекції.
- Захворювання, що ослабляють імунітет, наприклад, ВІЛ / СНІД.
- Прийом імунодепресантів.
- Прийом стероїдних препаратів. Чим більші дози препаратів цього типу і чим довше курс лікування, тим більша вірогідність розвитку дріжджових інфекцій.
- Прийом антибіотиків. Антибіотики призначені для боротьби з бактеріальними інфекціями, але вони можуть вбивати всі бактерії без розбору – як шкідливі, так і корисні. Якщо жінка довго приймає антибіотики, у неї істотно збільшується ймовірність розвитку дріжджових інфекцій. Вважається, що особливо часто причиною таких захворювань стають антибактеріальні препарати клиндаміцин і тетрациклін. Вони можуть призвести до порушення балансу мікрофлори і активного розмноження дріжджового грибка всього через чотири-п’ять днів після початку курсу лікування. Втім, лікарі призначають антибіотики, коли вони дійсно необхідні, і відмова від їх прийому може мати набагато більш важкі наслідки, ніж дріжджова інфекція.
Діагностика
Якщо перераховані вище симптоми, характерні для дріжджової інфекції, з’явилися у вас перший раз, настійно рекомендується звернутися до лікаря. Хоча симптоми ці дуже специфічні, в окремих випадках вони бувають викликані іншими порушеннями, і встановити справжню причину їх появи зможе тільки фахівець. А якщо ці симптоми з’являються вже не вперше, чи можна діагностувати захворювання самостійно?
Оскільки дріжджова інфекція не є небезпечною (виключення можуть бути у випадках, коли у пацієнта сильно ослаблений імунітет), не відбудеться нічого страшного, якщо ви не підете до лікаря і почекаєте, поки вона пройде сама, або скористаєтеся безрецептурними засобами. Проте якщо у вас є час, завжди краще звернутися до фахівця – хоча б заради власного спокою. Обов’язково вирушайте до лікаря, якщо симптоми інфекції зберігаються протягом десяти днів і більше або якщо вони стають значно більш вираженими.
Після того, як ви розповісте лікарю про свої симптоми, він може запитати вас, чи були у вас раніше дріжджові інфекції і які-небудь захворювання, що передаються статевим шляхом. Потім він проведе огляд і візьме для аналізу зразок вагінальних виділень. Якщо в них буде занадто багато дріжджових грибків і білих кров’яних тілець (їх присутність говорить про те, що організм активно бореться з інфекцією), лікар зможе діагностувати захворювання; в більшості випадків це кандидоз, збудником якого є грибок кандида.
