Лікування дисгідроза – складне завдання, оскільки причина його розвитку досі не встановлена. Вперше це захворювання було описано в 1873 році Т. Фоксом і з тих пір лікування його як і раніше носить симптоматичний характер. Але встановлені причини, що сприяють загостренню захворювання, усунення їх є основою профілактики рецидивів дисгідроза.
Що таке дисгідроз
Дисгідроз – це шкірне захворювання, яке проявляється у вигляді прозорих внутрішньошкірних бульбашок в основному на долонях і стопах, а також сильному свербінню. Бульбашки утворюються в результаті закупорки проток потових залоз. У вологому теплому кліматі дисгідротичне висипання може вражати все тіло.
Причина захворювання невідома, але встановлено, що дисгідроз часто розвивається при грибкових або гнійних захворюваннях стоп, а також у людей, схильних до харчової або медикаментозної алергії. Крім того, дисгідроз часто розвивається у людей з підвищеною пітливістю, після стресів, переляку, будучи проявом порушення іннервації потових залоз.
Загострення дисгідроза часто викликає контакт з різними засобами побутової хімії. Встановлено також, що розвитку дисгідроза сприяють різні ендокринні та алергічні захворювання, а також захворювання органів травлення. При загостренні дисгідроза може приєднатися бактеріальна інфекція і тоді бульбашки стають спочатку каламутними, а потім набувають жовтий колір.
Основні принципи лікування дисгідроза
Так як поява дисгідроза може сигналізувати про наявність якогось іншого прихованого захворювання, проводять обстеження хворого. Якщо виявляється ендокринна, гастроентерологічна патологія чи якесь алергічне захворювання, його лікують.
Основним методом лікування дисгідроза є профілактика рецидивів. Для цього усуваються всі можливі провокуючі фактори. Якщо загострення вже почалося, призначається симптоматичне лікування, яке сприяє усуненню внутрішньошкірних бульбашок і свербіння. Лікування також спрямоване на попередження і лікування гнійної інфекції шкіри.
Лікування дисгідроза стоп
Профілактика загострень полягає в лікуванні супутніх захворювань, уникнення стресів і перебування в жаркому вологому кліматі. Важливою складовою профілактики є своєчасне лікування будь-яких інфекцій стоп. Крім того, велике значення має харчування. З добового раціону хворих виключаються гострі, солоні, жирні, смажені страви, солодощі та здоба, шоколад, міцні чай і каву, а також будь-які продукти, які викликають у хворого харчову алергію.
При загостренні хворому призначають сечогінні засоби (наприклад, фуросемід) в поєднанні з препаратами калію і магнію (панангін, аспаркам), які виводяться з організму разом з рідиною. Для зменшення ексудації та свербіжу призначають антигістамінні препарати (кларитин, супрастин та ін.). Зменшують секрецію поту препарати атропіну (сульфат атропіну, белоїд). Обов’язково призначаються седативні (заспокійливі) препарати.
Місцево призначаються ножні ванни і примочки з розчинів риванола, 2% розчину резорцину, свинцевої води. Місцево призначається також цинкова мазь або цинк-нафталанова паста, що володіють підсушуюючим ефектом. При великих ураженнях застосовують мазі і креми з кортикостероїдами. Якщо є підозра на грибкову або гнійну інфекцію, то краще використовувати мазі, до складу яких входять кортикостероїди, а також протигрибкові і антибактеріальні компоненти.
Широко застосовуються фізіотерапевтичні процедури: електрофорез з хлористим кальцієм, діадинамічні струми, магніто-і лазеротерапію. Курси рефлексотерапіі (голковколювання, припікання, точкового масажу та інші) допомагають, як зменшити симптоми загострення, так і попередити його розвиток.
Лікування дисгідроза кистей рук
Лікування цього виду дисгідроза також починається з призначення дієти, усунення всіх провокуючих загострення факторів. Призначається загальне і місцеве медикаментозне лікування. Загальне (системне) лікування дисгідроза на руках проводиться так само, як і дисгідроза стоп.
Місцево призначають примочки з 2% розчином резорцину, наносять цинкову мазь чи пасту. Застосовуються курси фізіопроцедур і рефлексотерапії.
Лікування дисгідроза у дітей проводиться за тими ж принципами, що й у дорослих.
Особливістю дисгідроза у дітей є часте приєднання інфекції внаслідок розчісування шкіри. Тому при лікуванні дисгідроза у дітей частіше використовуються мазі з антибактеріальним компонентом.
Лікування дисгідроза в домашніх умовах
Лікування може включати в себе, як чисто медикаментозне лікування, так і лікування дисгідроза народними засобами. Всередину застосовуються настої і відвари рослин з седативним і протисвербіжним ефектом (відвари коренів валеріани, настій листя і квіток пустирника і так далі).
Зовнішньо застосовують ванночки для кистей рук і стоп ніг з відвару кори дуба, настою звіробою, ромашки, шалфея, чистотіла.
Лікування дисгідроза краще проводити під контролем лікаря.
