Після розлучення батьки не завжди прагнуть брати участь у житті своїх дітей. І жінці доводиться самостійно ростити дитину. Якщо так сталося, і ви пішли разом з дитиною в новий світ, то постарайтеся не робити помилок, типових для самотніх матерів.
Зміст статті
- Намагаєтеся бути завжди сильною
- Зосереджуєтесь виключно на дитині
- Відчуваєте почуття провини
- Уникаєте питання: «Де тато?» і погано про нього відгукуєтеся
- Намагаєтеся не спілкуватися з «повними сім’ями»
Намагаєтеся бути завжди сильною
Позиція бути завжди сильною і все змогти гідна, але вкрай небезпечна. Справлятися з проблемами поодинці, відкидаючи допомогу і бути завжди «на посту» може призвести до нервового виснаження. Адже ближче вас у дитини немає нікого і потрібно про це пам’ятати. Тому не соромтеся приймати допомогу від друзів і родичів. Залучайте до турбот про дитину бабусь і дідусів. Скооперуйтеся з такими ж самотніми матерями, і допомагайте один одному.
Зосереджуєтесь виключно на дитині
Після розлучення, багато мам вирішують, що слід присвятити решту життя виключно дитині. Жити тільки її потребами і бажаннями. Так нібито можна компенсувати відсутність батька. Така позиція загрожує проблемами в майбутньому. По-перше, бути для когось єдиним приводом жити – непосильна і надмірно важка ноша. Особливо для дитини, навіть якщо вона поки це не усвідомлює. По-друге, де гарантія, що ви не дорікнете дитині, коли вона виросте: «Я все життя на тебе поклала…» Діти щасливі тільки тоді, коли щасливі батьки. Так що працюйте, зустрічайтеся з подругами, займайтеся улюбленим хобі. Адже і інтерес до життя діти беруть від батьків.
Відчуваєте почуття провини
Ви відчуваєте провину за собою з-за того, що після розлучення дитина виховується в неповній сім’ї. Вам здається, що ця обставина погано позначиться на її майбутній долі. Або ви шукайте нових відносин, тому що хочете бути щасливою. А ваша совість раз у раз норовить повернути всі думки тільки про дитину. Дуже швидко малюк вважає на підсвідомому рівні всі ваші метання і буде вами маніпулювати. Звичайно, легко і швидко від почуття провини не позбутися, але його слід мінімізувати. Знайдіть хобі, яке буде цікаво і вам, і вашій дитині. Наприклад: басейн, читання книг перед сном, рукоділля.
Уникаєте питання: «Де тато?» і погано про нього відгукуєтеся
Чим більше ви намагаєтеся піти від цього питання, тим швидше дитина відчує напругу, біль і образу. Дитина знову і знову ставитиме це питання поки не одержить на нього відповідь. У якийсь момент ви можете не витримати і в запалі погано відгукнетеся про батька малюка. Дитина спроєктує сказані слова в свою адресу і буде вважати себе такою же поганою. Тому не уникайте відповіді на дане питання. Поговоріть в спокійній обстановці. Обов’язково уточніть, що ви хоч і не живете разом, але все одно любите свого малюка. Обов’язково скажіть добрі слова про батька дитини, навіть якщо доведеться наступити на своє самолюбство. Дитина виросте і сама у всьому розбереться.
Намагаєтеся не спілкуватися з «повними сім’ями»
Можливо, ви відчуваєте незручність, перебуваючи в колі повноцінних сімей. Або вам здається, що дитина буде відчувати себе обділеною. Але це тільки ваша суб’єктивна думка. Навпаки, широке коло спілкування допоможе вам вийти зі стресового стану, а дитині побачити найрізноманітніші моделі поведінки. Головне сприймати існування вашої маленької сім’ї як норму.
