Ентеровірусна інфекція – це захворювання, яке було відкрито всього кілька десятиліть тому. Збудниками ентеровірусної інфекції є віруси коксакі, ЕСНО та деякі інші кишкові віруси, які можуть викликати не тільки кишкові інфекції, але і симптоми гострого респіраторного захворювання, а також симптоми серойзного менінгіту.
Що входить в поняття ентеровірусної інфекції
Ентеровірусні інфекції являють собою групу інфекційних хвороб, які викликаються вірусами коксакі, ЕСНО (ЕХО) і ентеровірусами серотипів 70 і 71. Разом із збудниками поліомієліту вони складають групу ентеровірусів людини. Характерною якістю всіх ентеровірусів є їх здатність розмножуватися в кишечнику людини і виділятися з каловими масами.
Віруси Коксакі вперше були виділені в середині минулого століття американськими мікробіологами Дллдорфом і Сікклсом. Назви віруси отримали за назвою міста, в якому було зроблено відкриття. Сьогодні відомо безліч серотипів вірусу Коксакі, їх ділять на дві підгрупи – А і В. У підгрупу А входять серотипи, які крім кишкових інфекцій та гострих респіраторних вірусних інфекцій (ГРВІ) здатні викликати герпетичну ангіну і серозний менінгіт. У підгрупу В входять серотипи, що викликають різні ураження серця (міокардит Коксакі, перикардит) і серозний менінгіт, а також кишкові інфекції та ГРВІ. Крім того, всі віруси Коксакі можуть викликати поліоміелітоподобні захворювання.
Віруси ECHO були відкриті на кілька років пізніше вірусів Коксакі. Вони являють собою кишкові віруси людини, що викликають серозний менінгіт, енцефаліт, кишкові інфекції, респіраторні інфекції та деякі інші захворювання. Абревіатура ЕСНО (enteric cytopathogenic human orphan viruses) перекладається як кишкові цитопатичні «сирітські» віруси людини. Сирітськими ці віруси назвали через те, що на момент відкриття властивості їх були невивченими. Сьогодні виділено кілька десятків серотипів вірусів ЕСНО.
Шляхи передачі ентеровірусної інфекції
Ентеровірусною інфекцією може хворіти тільки людина, вона ж передає інфекцію здоровим людям. Зараження відбувається в основному контактним шляхом через руки і побутові предмети, дитячі іграшки, на які потрапили частинки фекалій, що містять віруси. Можливий і повітряно-крапельний шлях зараження, якщо у хворого є прояви ГРВІ – кашель, нежить і чхання.
Особливості прояву ентеровірусної інфекції
Ентеровірусні інфекції можуть протікати по-різному. Певний серотип ентеровірусу в однієї людини може викликати ГРВІ, в іншого кишкову інфекцію, у третього – серозний менінгіт і так далі. Ознаки ентеровірусної інфекції залежать не від особливостей вірусу, а від стану захисних сил хворого і його віку.
Ознаки захворювань, викликаних ентеровірусами
Інкубаційний період ентеровірусної інфекції становить від 2 до 12 днів, після чого розвивається захворювання. ГРВІ у різних людей може протікати по-різному. Дорослі часто переносять інфекцію на ногах, так як у них рідко бувають порушення загального стану і підвищення температури тіла. Зазвичай захворювання проявляється у вигляді нежиті та кашлю, одужання настає через тиждень. Іноді у дорослих з’являються ознаки кишкової інфекції, яка також протікає недовго і не важко.
У дітей ентеровірусна інфекція протікає по-іншому: чим молодша дитина, тим важче захворювання.
У маленьких дітей захворювання може починатися гостро, з підйому високої температури, головного болю, болю в животі, блювання і проносу. Рідкий стілець може бути від 5 до 15 разів на добу. Іноді до цих симптомів приєднуються кашель і нежить. Ускладнюється захворювання (у тому числі зневодненням) рідко, зазвичай закінчується одужанням дитини.
Проте, особливістю маленьких дітей є часта генералізація (поширення на інші органи і тканини) патологічного процесу. Це загрожує такими ускладненнями, як запалення легенів, пієлонефрит і так далі. При появі частого стільця у зовсім маленьких дітей можливо швидке наростання зневоднення.
У дітей шкільного віку і підлітків ГРВІ та кишкові інфекції, викликані ентеровірусами, протікають, як правило, не важко, без ускладнень і закінчуються одужанням.
Симптоми герпетичної ангіни, викликаної ентеровірусами
Захворювання розвивається в основному у дітей, починається воно гостро, з різкого підйому температури до максимальних цифр, головного болю, болю в м’язах і суглобах. На другу-третю добу після початку хвороби з’являються катаральні явища в горлі, які майже не турбують дитину.
У горлі на задній стінці глотки, в області дужок піднебінних мигдалин і м’якого піднебіння можна побачити множинні дрібні червоні набряки, які ще через добу перетворюються на прозорі бульбашки (вони схожі на прояви герпесу, звідси назва), а потім лопаються, утворюючи дрібні ерозії. Саме в цей час дитина може відчувати біль у горлі.
Температура при герпетичній ангіні може триматися до п’яти днів, після чого стан дитини поліпшується, одночасно зникають ерозії на слизовій оболонці порожнини рота.
Ентеровірусна інфекція і висип
Іноді окремі серотипи вірусів Коксакі і ЕХО можуть викликати захворювання, яке називається ентеровірусним або епідемічним (бостонським) висипом. Хворіють ним, як діти, так і дорослі. Починається захворювання так само, як герпангіна, з різкого підйому температури і симптомів інтоксикації – головного болю, болю в суглобах і м’язах. Але через добу все тіло покривається висипом. Висип може носити дрібноточковий (скарлатиноподобний) характер або бути різного розміру папули і плями на шкірі (як при корі). Найчастіше це змішана дрібноточковий-папульозно-плямистий висип.
Температура та висипання можуть триматися кілька днів, після чого безслідно зникають, і настає одужання.
