До здоров’я серця не можна ставитися легковажно. Серцево-судинні захворювання досі ще на першому місці за кількістю смертельних випадків, тому про їх профілактику слід замислитися, навіть якщо зараз ви молоді і абсолютно здорові. Високий рівень холестерину у крові — один з головних факторів ризику розвитку хвороб серця. Якщо ваш рівень холестерину вже вищий за норму, цю проблему необхідно вирішувати з лікарем, а якщо холестерин у нормі — запобігти негативним змінам і зберегти цей рівень допоможуть фітостерини.
Фітостерини (або рослинні стерини) — являють собою сімейство молекул, що є спорідненими холестерину. Вони містяться у більшості рослин і, як і холестерин, є структурним елементом клітинних мембран. Фітостерини чудові тим, що здатні блокувати всмоктування “поганого” холестерину, завдяки чому його концентрація у крові зменшується, як і ризик виникнення серцево-судинних захворювань.
Найбільш поширені фітостерини — кампестерол, бета-ситостерол і стигмастерол — можна отримати з харчових продуктів. Особливо багаті на фітостерини:
- горіхи (фісташки, макадамія, мигдаль, кеш’ю, арахіс, фундук);
- насіння (гарбузове і соняшникове);
- фрукти (ананаси, апельсини, банани, яблука, абрикоси);
- овочі (артишоки, броколі, стручкова квасоля, капуста, спаржа, солодка картопля батат, селера, цвітна капуста, темна листова зелень);
- бобові (нут, сочевиця, соя);
- олії (оливкова, арганова, соняшникова).
У кишківнику фітостерини конкурують з холестерином за певні ферменти, які необхідні їм обом для всмоктування у кров. Чим більше фітостеринів ви отримуєте з їжею, тим більше ферментів вони заберуть у холестерину. У результаті, його концентрація у крові знизиться. При цьому важливо розуміти, що біодоступність природних фітостеринів (які ми отримуємо з їжею) не дуже висока, і щоб вони реально працювали та допомагали контролювати рівень поганого холестерину, ваш раціон, за можливості, повинен включати усі продукти, що перераховані у списку вище.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
