Колись ми позбудемося цього бур’яну.
70 років тому про борщівник ніхто не чув. Але сьогодні цей бур’ян заполонив все навколо: луки, ліси, поля, узбіччя доріг і навіть лізе до міст. Чим борщівник небезпечний для нас, чому так важко боротися з ним і чи можна взагалі його перемогти.
З рятівника у шкідника
Після Великої Вітчизняної війни керівництво СРСР почало вирощувати борщівник всюди, щоб відновити зруйноване сільське господарство.
За задумом рослина мала давати велику кількість корму для худоби, адже вона дуже швидко росла.
Їм стали засівати пасовища та ділянки вздовж доріг. Проте невдовзі з’ясувалося, що борщівник токсичний, а вигодувана ним худоба дає гірке молоко.
Більше того, рослина вийшла з-під контролю і почала рости скрізь: на дорогах, у полях, лісах, луках, пасовищах і навіть містах. Зі рятівника сільського господарства борщівник став небезпечним бур’яном.
Чим борщівник небезпечний і як його перемогти?
Листя та плоди борщівника містять фуранокумарини. Ці речовини під впливом сонячного світла викликають сильні хімічні опіки, які можуть проходити місяцями.
У період цвітіння небезпечно навіть стояти поруч із борщівником: його запах може спричинити слабкість, запаморочення та блювання, а пилок може стати джерелом сильної алергії.
Щоб перемогти борщівник, його недостатньо просто зрубати. Заховане в землі насіння швидко виросте, а ви витратите сили даремно. Натомість потрібно використовувати гербіцид або після рубки борщівника застилати його чорним полотном, щоб перекрити світло насінням.
Також на місце насіння борщівника варто насипати ґрунт і посадити картоплю або топінамбур — їхнє коріння не дасть бур’янові прорости.
Важливо не давати рослині поширювати нове насіння, інакше колонія борщівника зможе існувати ще роки. Боротися з бур’яном треба не стихійно, а рівномірно. Кожну “заражену” ділянку землі потрібно доглядати протягом 5-10 років. Лише так насіння не зможе зійти і борщівник піде.
