Банани, апельсини, ананаси заслужили звання природних цукерок. Фрукти – здоровіший спосіб отримання натуральних цукрів, які організм перетравлює інакше, ніж ті, що у тортах. Вони багаті на вітаміни і поживні речовини, клітковину, що допомагає травній системі. У яких фруктах цукру найбільше.
Яблука
Один плід містить його 25 г. Основна частина цукру в яблуках – фруктоза. Вона не викликає різкого підвищення рівня глюкози у крові чи інсуліну. Їх стрибку перешкоджає наявність у плодах великої кількості клітковини. Більш солодкі сорти мають червоний колір.
Банани
Вміст цукру збільшується в міру дозрівання, перетворення плодів із зелених на жовті. В одному банані середнього розміру його 15,5 г.
Вишні
Склянка ягід – еквівалент по солодощі батончику «Снікерс». Кількість цукру в цьому обсязі – 19,7 г.Тропічні фрукти відрізняються насолодою. Вони прискорюють викид цукру до крові. Один плід містить його 46 г. Бажано поєднувати манго з білковою їжею, наприклад, йогуртом.
Виноград
Тим, хто хоче зменшити споживання солодкого, потрібно обмежити ці ягоди в раціоні. Залежно від сорту, в ста грамах може бути 15–30 г цукру. Плоди краще вживати в натуральному вигляді. Консервовані груші, сік із них мають багато цукру. У половині склянки її 17,5 грамів.
Апельсини
Дієтологи рекомендують вживати ці фрукти в натуральному вигляді, а не пити сік. Клітковина, що міститься в них, уповільнює викид глюкози в кров. Сік має цукор більш концентрованому вигляді. В одній склянці напою його майже 50 г. Насолода плодів обумовлена ??високим вмістом цукру. Рівень підвищується, якщо з фруктів вичавлюють сік, сушать чи подають у солодкому сиропі. У чашці (200 г) свіжих шматочків ананаса його 16,5 г. кавун.
У плодах багато цукру (4,5 г на півсклянки), але мало вуглеводів. Це означає, що вживання скибочки у спекотний літній день не призведе до різкого підвищення рівня глюкози в крові.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
