Фактичний, або цивільний шлюб – предмет постійних суперечок у суспільстві. Багато хто відмовляється визнавати таку форму відносин, інші вважають цивільний шлюб притулком невдах, треті, навпаки, припускають, що справжні почуття не потребують реєстрації. З неофіційним шлюбом пов’язано чимало міфів, але чи так він страшний, як його малюють?
Історія терміна
Спочатку цивільним шлюбом називали шлюб світський, тобто не церковний. У минулі часи, коли релігія відігравала величезну роль у житті суспільства, зважитися на такі відносини було нелегко. Лише найсміливіші кидали виклик суспільству і відмовлялися від вінчання на користь звичайної реєстрації у влади.
Раніше всього цивільний шлюб з’явився в Нідерландах – наприкінці XVI століття. Пізніше естафету підхопили Франція (кінець XVIII століття), Англія (початок XIX століття) і Німеччина (кінець XIX століття).
З часом термін «цивільний шлюб» кардинально поміняв своє значення. Так стали називати шлюб фактичний, тобто незареєстровані у відповідних органах подружні стосунки. Інші назви таких відносин – співжиття, фактичний шлюб, неформальний шлюб. Цивільний шлюб дуже поширений, але ставлення до нього в суспільстві досить неоднозначне.
Міфи і реальність
Вельми поширена точка зору, що цивільний шлюб вигідний лише тим, хто бажає отримувати всі радощі сімейного життя, але залишатися при цьому вільним від яких би то не було зобов’язань. Вважається, що такі відносини особливо зручні чоловікам, часто навіть жартують, що чоловіки в співжитті відчувають себе вільними, тоді як їхні подруги впевнені, що вони заміжні. І кінчаються такі відносини тим, що після розлучення один з подружжя не може претендувати на майно, яке було нажито спільно.
Безумовно, таке дійсно буває. Причому дуже часто, вступаючи в незареєстровані відносини, зобов’язань хочуть уникнути не тільки чоловіки, але й жінки. Але в той же час не менша кількість людей намагається уникати зобов’язань, навіть перебуваючи у шлюбі. На жаль, закони далеко не завжди можуть захистити інтереси обох подружжя при розлученні, і ситуація, коли після розірвання шлюбу чоловік (а частіше дружина) залишається ні з чим, зустрічаються теж нерідко.
Ще один поширений міф: в офіційний шлюб вступають тільки зрілі, відповідальні люди, а отже, такі відносини міцніші, ніж незареєстровані. Досить подивитися на статистику розлучень, щоб стало зрозуміло, що штамп про шлюб не може бути гарантією довгого шлюбу. Незалежно від того, як оформлений (і оформлений взагалі) шлюб, відносини будують люди, а значить, перспективи цих відносин залежать від характерів подружжя, їхніх цілей і ставлення один до одного.
Помилково вважати, що цивільний шлюб – це легковажний шлюб. На відміну від шлюбу пробного, фактичний шлюб люди зазвичай укладають всерйоз і надовго, і прикладів пар, які прожили без реєстрації десятиліттями, зовсім немало. Причому жінки в таких шлюбах зовсім необов’язково відчувають себе нещасними – принаймні, Анжеліна Джолі, яка лише нещодавно вийшла офіційно заміж за Бреда Піта, такою явно не виглядала. У той же час не варто сподіватися, що якщо відносини закінчаться розлученням, то в цивільному шлюбі це буде переживатися менш болісно.
Багато дівчат вважають, що штамп про шлюб чарівним чином змінить коханого, перетворивши гуляку в зразкового сім’янина, алкоголіка – у непитущого, а скупердяя – в щедру людину. Це дуже небезпечна помилка, неминуче приводить до розчарувань. Наївно вважати, що свідоцтво про шлюб може поміняти характер людини та її ставлення до дружини: це всього лише папір, а не чарівна паличка казкової феї.
За і проти
Питання, чи варто погоджуватися на цивільний шлюб, хвилює багатьох дівчат, особливо молодих. З одного боку, так живуть мільйони людей в європейських і американських країнах. У Латинській Америці, де отримати розлучення дуже складно, взагалі майже три чверті дітей народжується у незареєстрованих шлюбах. З іншого боку, становище «громадянської» дружини бачиться якимось непевним, а термін «співмешканка» асоціюється з кримінальними зведеннями.
Улюблений чоловік переконує, що цивільний шлюб – це сучасно і зручно, а батьки підтискають губи і кажуть, що на такі відносини погоджуються лише ті, кого не беруть заміж. Кого ж слухати? Універсального рішення тут немає, тому прислухатися варто тільки до себе. Якщо дівчина вважає цивільний шлюб чимось ганебним і принизливим, їй ні в якому разі не варто погоджуватися на таку форму відносин, щоб не відчувати себе використаною. Якщо ж дівчина не бачить нічого страшного у відсутності штампа і навіть знаходить певні вигоди в незареєстрованих відносинах, то чому б і ні? Зрештою, ніколи не пізно передумати і зареєструвати шлюб.
Цивільний шлюб завжди вигідний більш забезпеченому партнеру. Такий варіант відносин варто розглянути в ситуації, якщо кохана людина схильна робити борги і необдумано брати кредити. Цивільні шлюби можуть бути вигідні, якщо передбачаються відносини з підданим іншої країни, де за законом процедура розлучення супроводжується великими витратами та іншими складнощами.
Зареєстрований шлюб вигідний тому, хто менш забезпечений. Крім того, наявність свідоцтва про шлюб може в деяких ситуаціях дуже стати в нагоді: наприклад, в деяких банках можна переказувати гроші між рахунками подружжя без додаткових комісій. Реєстрація дітей, народжених у шлюбі, займає мінімум часу. Крім того, офіційне подружжя дозволяє відвідувати чоловіка у в’язниці або реанімації, хоча складно припустити, що це може бути для когось серйозним аргументом на користь реєстрації шлюбу.
