додому Фітнес і спорт

Які вправи робити після інфаркту та інсульту

353

Яка фізична активність корисна при хворобах серця? У найкращому разі кардіолог назве прогулянки на свіжому повітрі, і ось силові тренування порадить навряд чи. Чому? Що насправді корисно для серця та судин, щоб зміцнити організм і не допустити судинних катастроф надалі?

 Які вправи робити після інфаркту та інсульту

До захворювань серцево-судинної системи (ССС) відносять:

    1. атеросклероз (осередкові відкладення у внутрішній оболонці судин – “бляшки”),
    2. гіпертонічну хворобу (артеріальна гіпертензія), головним симптомом якої є підвищення артеріального тиску (АТ)
    3. ішемічну хворобу серця(ІХС) або коронарну хворобу серця, пов’язані з відносною недостатністю коронарного кровообігу, що проявляється невідповідністю між потребою міокарда в кисні та його доставкою. ІХС прийнято поділяти на:
    • раптову коронарну смерть — смерть внаслідок зупинки серця у людини , що за 6 годин до цього мав задовільний стан і не пред’являв скарг серцево-судинного характеру;
    • стенокардію (грудна жаба) — короткочасні болі, що стискають, і відчуття печіння в лівій половині грудної клітини з іррадіацією в ліву руку або обидві руки, лопатки, шию, нижню щелепу;
    • інфаркт міокарда(ІМ) — осередковий некроз серцевого м’яза внаслідок гострої або відносної недостатності коронарного кровотоку (смертність протягом першої години на догоспітальному етапі становить близько 30%, госпітальна смертність у перші 28 годин після інфаркту міокарда 15–28%);

< li>кардіосклероз — результат стенокардії або ІМ, при якому можливе формування хронічної аневризми серця, тобто декомпенсаторна форма хвороби, за якої допомога можлива лише від кардіохірургів.

Крім того, всі ці форми ІХС можуть призвести до різних форм аритмій (тобто порушення періодичності та/або частоти серцевих скорочень, які також поділяються на різні форми за ступенем порушення автоматизму, провідності та збудливості.

Від таблеток до здорового руху

Усі ці хвороби та форми ССС є набутими. Тобто отриманими не генетично, а через неохайне ставлення до свого здоров’я.

Основною причиною захворювань є порушення крово- та лімфообігу, в результаті якого і виникає патологічна зміна внутрішніх судинних стінок, їх засмічення та спазми, що викликають різні клінічні прояви ІХС. Я сказав би, що ігнорування правил ЗОЖ і є основною причиною ІХС.

Звичайно, люди, які отримали одну з форм ІХС, мають під рукою апарат для вимірювання АТ, набір лікарських засобів, який з роками “чомусь” зростає, не позбавляючи хвороб серця, а додаючи їх. Багато хто починає замислюватися над цим феноменом і намагається перебратися на інший берег — на берег ЗОЖ.

Але на багатьох чекає розчарування. Вони не розуміють, чому, почавши займатися здоровим способом життя, з їхньої точки зору, хвороба не відпускає. Але вони не мають основного розуміння ЗОЖ — здоров’я не повертається відразу. Кут падіння (життя і термін у хворобі) дорівнює куту відображення (терміну та життя у правилах ЗОЖ).

Нетерпіння — ось проблема номер один. На цьому фоні звичне звернення до свого терапевта або кардіолога, який своїми порадами, як правило, підтримує зневіру, повертає пацієнта до таблетки.

І тому людям, які стали на стежку одужання від захворювань ССС, необхідно знати деякі правила.

 Які вправи робити після інфаркту та інсульту

Аеробні навантаження для реабілітації після ССЗ

Пахвальне прагнення до здоров’я, але таблетка з категорії судиннорозширювальних препаратів, наприклад нітрогліцерин, у кишені бути повинна. На всякий випадок. Це заспокоює.

Якщо ми говоримо про ходьбу (як варіант, скандинавську ходьбу), то до заняття бажано поміряти артеріальний тиск. При цьому необхідно дотримуватися таких умов:

  • рукав одягу не повинен стискати плече;
  • протягом 30 хвилин до вимірювання тиску не виконувати будь-якого фізичного навантаження, не вживати їжу, алкоголь і не курити.

Будь-яке кардіонавантаження (ходьба, плавання, велосипед, скандинавська ходьба тощо), що використовується як тренування ССС, має бути проведено з певним ступенем обережності.

ЧСС при тренуванні не повинна збільшуватися більш ніж на 50% рівня спокою.У цьому пульсі треба поступово збільшувати дистанцію, наприклад ходьби. Спочатку (тижня, місяці) ЧСС має перевищувати 120 уд. за хв, а при сприятливій реакції на навантаження – 140-145 уд. в хв.

Величезне значення при аеробному (циклічному) навантаженні набуває ритму дихання, де звертається увага на ритм видиху на кожен другий-третій крок. У перші 5-10 хвилин відбувається введення у навантаження (розминка). В основній частині – 15–20 хв – швидкість дещо збільшується до існуючого максимуму. І насамкінець — 5–10 хвилин інтенсивність ходьби знижується до рівня звичайної ходьби.

У разі появи задишки, болю в грудях, різкої втоми та збліднення шкірних покровів заняття завершити, зафіксувавши час та дистанцію, при необхідності зупинитися, сісти та покласти таблетку нітрогліцерину під язик. Після відновлення ЧСС заняття або продовжити (до 30 хвилин у загальному обсязі), або кілька разів повторити встановлений час і дистанцію, поки серцевий м’яз не адаптується до зазначеного навантаження і поступово підвищуватиме:

  • або дистанцію;
  • або час проходження обраної дистанції.

Чому при серцево-судинних захворюваннях потрібні силові вправи?

Відомий російський фізіолог І.А. Аршавський сформулював так зване “енергетичне правило скелетних м’язів”, згідно з яким “рівень енергетики та фізіологічні показники діяльності серцево-судинної системи знаходяться у прямій залежності від розвитку та функціонування скелетної мускулатури!”.

Однак переважна кількість лікарів, не знайомих з методикою сучасної кінезітерапії, при серцевій патології забороняють силове навантаження.Вони не усвідомлюють, що існує позитивне (необхідне) для хворих навантаження — наприклад, вправи, що сприяють поліпшенню кровообігу. До таких відносяться виключно силові вправи, тому що вся судинна система проходить крізь м’язи, а без вправ, насамперед силових, виникає атрофія м’язів, що призводить до зниження швидкості та об’єму кровотоку. Кардиологи ж асоціюють слово “тренажер” з бодібілдингом, любителі якого лякають лікарів своїми формами, а не з помічником ослабленому кардіологічному хворому для виконання рухів, які він самостійно виконати поки що не в змозі. Але ці рухи (вправи) йому життєво необхідні для відновлення функціонування серцево-судинної системи після інфаркту міокарда, стентування або аортокоронарного шунтування.

Адже саме у хворих, фізично ослаблених людей навіть у положенні лежачи, при вставанні з унітазу, нахилі та розгинанні тулуба при надяганні взуття часто-густо відбуваються і гіпертонічні кризи, і інфаркти міокарда, і інсульти, і аритмії, і опущення органів, та інші явища, пов’язані з гіподинамією (недостатністю руху) і гіпокінезією (недостатністю силових навантажень).Тому хочу ще раз нагадати основні правила використання силових вправ в якості лікувальних засобів, який знижує внутрішньочерепний, внутрішньогрудний та внутрішньочеревний тиск. Саме при цьому звукосполученні втягуються діафрагма і м’язи черевного преса, масажуючи одночасно внутрішні органи і створюючи негативний гідростатичний тиск у черевній порожнині, необхідний для посилення кровотоку. .П.). Прогнута спина під час віджимань, неправильно поставлені ноги, опущені руки, кругла спина — це основні помилки при виконанні “тріади здоров’я” (віджимання, присідання, прес лежачи). Спочатку буде корисно виконувати деякі вправи біля дзеркала або з партнером.

По черзі виконуючи ці вправи (по 5-10 повторень), людина активізує всю систему кровообігу (велике і малое коло) і при правильному (діафрагмальному) диханні знімає навантаження з серця, покращуючи еластичність судинної системи за рахунок м’язів, що послідовно скорочуються і розслаблюються.

Після виконання цієї серії вправ робіть вправи на розтяжку. Вони не займають багато часу і також не навантажують серце.

Отже, для повноцінного здоров’я серцево-судинної системи необхідне поєднання:

  1. фізичних навантажень з обтяженням (тренажери, гумові амортизатори, гантелі або “тріада здоров’я”, що їх замінює), які сприяють формуванню м’язової тканини, необхідної для опорно-рухового апарату (м’язи, зв’язки, сухожилля) та гемодинамічної функції серцево-судинної;
  2. фізичних навантажень на розтягування (стретчинг), що забезпечують гнучкість і рухливість хребта та суглобів;
  3. аеробних фізичних навантажень, що тренують витривалість серцево-судинної системи та покращують обмін речовин.

Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.

Джерело

Додати коментар