Взимку більшість людей відчувають брак сонячних днів. І як наслідок, у багатьох сумний настрій або навіть депресія. Експерти медично-правової компанії розкажуть про дофамін – “гормон щастя”.
Людина не може прожити без радості, яка виникає під дією дофаміну, що відповідає за фізіологічні процеси в головному мозку. Якщо відбувається нестача “гормону щастя”, люди починають шукати заміну, наприклад алкоголь.
Підвищити рівень дофаміну можна іншими способами, наприклад, вживати багато білка, пробіотики, займатися спортом або хоча б підвищити свою фізичну активність. Також благотворно впливають на вироблення цього “гормону щастя” – сон, медитація і прослуховування музики.
Одним з основних природних методів підвищення дофаміну є достатня кількість сонячного світла. При погіршенні природного освітлення стає більше людей з депресіями і невротичними розладами. У країнах північної Європи, наприклад в Фінляндії, не дивлячись на один з найвищих рівнів життя, спостерігається високі показники самогубств і зловживання алкоголем.
Що впливає на рівень дофаміну і чому він може знижуватися?
Існує поняття “базового рівня” дофаміну, Ще його називають тонічним рівнем. це індивідуальна кількість дофаміну для кожної людини, яке циркулює в ньому постійно. Базовий рівень впливає на загальне самопочуття, настрій, рівень мотивації і енергії людини.
Базовий рівень визначається генетичним шляхом, а іноді і під впливом зовнішніх чинників. Люди з спочатку більш високим рівнем дофаміну з самого дитинства більш амбітні і мотивовані, а з більш низьким – більш спокійні і менш збудливі.
Керівник групи лікарів медично-правової компанії “ПрізиваНет” Канушин Микита додав: “Регулювати рівень дофаміну можуть як хімічні речовини, так і певні дії або послідовності дій. Деякі з них можуть викликати фазові викиди – різкі скачки дофаміну вище базового рівня. Найважливішим фактом є те, що існує певний зв’язок між базовим рівнем дофаміну і рівнем, досягнутим фазовим викидом. Цей викид впливає на рівень дофаміну, який після викиду опускається нижче базового рівня. Звідси ми можемо зробити висновок, що після скоєння будь-якого бажаного дії, або після взаємодії з будь-яким бажаним речовиною, рівень дофаміну неминуче впаде. А значить настрій, самопочуття, мотивація і енергія залежать від співвідношення поточного і попереднього рівнів дофаміну. При недотриманні балансу фазових викидів і базового рівня дофаміну він часто буде знижуватися”.
Ознаки дефіциту дофаміну
До основних ознаками дефіциту дофаміну відносяться:
- погане самопочуття: тут мається на увазі не біль або щось більш-менш відчутне, а звичайне “паршиве” стан;
- демотивація на будь-які дії. Як виняток людина може бути мотивована лише на ті дії, які приносять йому задоволення;
- поганий настрій, ніяк не пов’язане з будь-якою подією;
- малорухливість і низька сприйнятливість до оточуючих людей і подій.
У нашому повсякденному житті поширений один досить простий сценарій: людина може вести цілком збалансовану, на його думку, життя – активно працювати в будні дні і активно відпочивати у вихідні дні. На перший погляд все досить збалансовано, але проблема криється в тому, що дофамін підвищується не від одного з цих дій, а від усіх цих дій.
Такий сценарій призводить до того, що після певного періоду в подібному режимі людина буде відчувати себе “вигорілим”. Такий стан виникає з багаторазових викидів дофаміну, через що базовий його рівень поступово падає.
По початку подібний стан неможливо помітити, але наслідки можуть бути досить важкі. Якщо дофамін опускається занадто низько, то виникає почуття, що жодна подія, дія або об’єкт не здатне принести задоволення.
Чи можна самостійно визначити зниження?
Людина в стані самостійно відстежити подібні порушення, якщо володіє достатнім рівнем самокритики. Близьким йому людям зміни стають помітні набагато раніше. У таких випадках важливо не забути про уважність і належної турботи до своїх близьких, поговорити з ними і займатися усуненням цієї проблеми.
Чи можна робити аналіз на рівень дофаміну? За фактом це можливо, але навряд чи доцільно, адже набагато важливішу роль відіграють вищеописані симптоми, їх профілактика і їх усунення.
Увага! Інформація, представлена в статті, має ознайомчий характер. Матеріали статті не закликають до самостійного лікування. Тільки кваліфікований лікар може поставити діагноз і дати рекомендації з лікування, виходячи з індивідуальних особливостей конкретного пацієнта.
