Одного разу майже кожному з нас захочеться мати приватний будинок. Хтось будує його з “нуля” і потім висаджує поблизу рослини на власний смак. Більш бюджетний варіант — придбати чийсь будинок, що дістався у спадок від бабусі. А бонус — старий сад.
“Пиляти чи не пиляти?” — ось у чому питання. Саме його ви ставите собі, стоячи біля стареньких дерев і тримаючи у руках сокиру або бензопилу. З одного боку, ці яблуні, вишні, сливи та інші тутешні мешканці вже не зможуть дати повноцінний врожай. А з іншого — зовсім позбавити себе врожаю — теж невесела перспектива. Давайте разом поміркуємо, що можна зробити у такій ситуації.
Чому старий сад краще вирубати
Для вирубки старого саду є кілька причин:
- за такими деревами складніше доглядати через їх висоту і розлогі крони;
- згодом багато недоглянуих садових культур починають “дичавіти”. У результаті цього їх плоди стають дрібнішими і втрачають свій первісний смак;
- недоглянуті дерева хворіють набагато частіше, їх частіше атакують шкідники, мох і лишайники;
- місце старих дерев і чагарників можна віддати молодим.
Чому старий сад краще залишити
Перша і головна причина — збереження щорічного врожаю, нехай у меншому обсязі і трохи гіршої якості. Навіть якщо більша частина плодів не придатна у їжу у сирому вигляді, з них можна зварити варення, заготовити сік, компот або алкогольні напої.
Дерева, що зростають на вашій ділянці, вже звикли до погодних умов певного регіону і адаптації не потребують. На відміну від них, молодим деревцям знадобиться ваша допомога у тому, щоб пережити зиму.
Між вирубкою старих дерев і закладанням нового саду вам потрібно буде добре попрацювати на землі — видалити коріння, що залишилося у ґрунті, засипати утворені ями новим ґрунтом (бажано — родючим). А ще доведеться витратити чималі гроші на придбання якісного посадкового матеріалу, а також свій час і зусилля на те, щоб він прижився.
Рятувати чи ні
Якщо ви все ж таки вирішили позбутися від старого саду, врахуйте кілька нюансів.
Великі дерева вирубати складніше, ніж молоді, а викорчувати пень — і поготів. Для цього краще запросити фахівців або вигадати для пня інше призначення (але у цьому випадку посадити молоді дерева на місці старих вже не вдасться).
Усю вирубку потрібно кудись вивезти, тобто доведеться наймати транспорт. Або її доведеться спалити, але це теж зажадає дотримання певних правил — інакше ви ризикуєте отримати штраф.
Якщо ви зробили вибір на користь слова “врятувати”, то й тут не обійдеться без обов’язкових заходів.
Це, по-перше, санітарна обрізка. Її неодмінно потрібно провести, видаливши особливо старі і хворі гілки. За необхідності зачистіть дерево від моху і лишайників, оскільки їх наявність також позначається на його подальшому розвитку і здоров’ї. А лишайники (якщо з ними не боротися) з часом й зовсім здатні “перекочувати” на плоди. Потім щороку поступово проводьте омолоджуючу обрізку: тоді рослини будуть відчувати менше стресу. А якщо хочете зберегти певний сорт культури, то можна спробувати провести щеплення.
По-друге, навіть старий сад потребує підготовки до зими. Після закінчення плодоношення струсіть з дерев усі плоди, які там залишилися, щоб вони не муміфікувалися і не стали джерелом інфекції. Приберіть падалицю, але у жодному разі не додавайте її у компост — краще знищіть. І обов’язково обробіть сад від хвороб та шкідників.
Не залишайте без уваги й пристовбурові кола: розпуште верхній шар ґрунту у них, внесіть добрива і замульчуйте компостом. Привести до ладу їх зовнішній вигляд допоможе посадка рослин під деревами. А перед початком холодів обов’язково проведіть вологозарядний полив садових культур: це допоможе їм пережити зиму.
Найкраще вирубку старого саду варто провести приблизно наполовину, залишивши лише ті рослини (або їх частину), які більшою мірою з усіх наявних у саду зберегли врожайність. Вони забезпечать вас плодами, поки молодий сад буде зростати й міцнішати.
