Доведено науково.
Тотальна стерилізація собак як засіб контролю популяції тривалий час активно пропагувалась на Заході лікарями та зоозахисниками. Незважаючи на особливості породи та можливі наслідки, вони в один голос наполягали на проведенні операцій у ранньому віці, задовго до настання статевого дозрівання.
На щастя, останніми роками розмови про тотальну стерилізацію в Європі та США почали вщухати. Водночас дискусії на тему «треба чи не треба» набувають розумніших інтонацій. Судячи з усього, чимала кількість досліджень, що підтверджують неоднозначність втручання в організм тварини, все ж таки зробили свою справу. Та й статистика — річ уперта: як виявляється, стерилізація та кастрація не завжди призводять до бажаних результатів.
Кастрація та стерилізація знижують агресію? Правда?
Справжні причини, що штовхають власників на проведення операції, нерідко далекі від гуманних міркувань про кількість бездомних собак і переповнення притулків. Як показують опитування, багато хто вважає, що кастрація або стерилізація зменшать агресію і дозволять впоратися з іншими поведінковими проблемами, такими як небажані мітки або бродяжництво. Іншими словами, забезпечать свій комфорт. За будь-яку ціну і незважаючи на ціну.
Жодного зниження агресії немає і близько. Вивчення фактичних змін поведінки собак, які перенесли кастрацію чи стерилізацію, свідчить, що це операції дають швидше негативні, а не позитивні ефекти. Як приклад — результати недавнього дослідження, що охопило майже 16 тисяч собак: всупереч очікуванням власників, після операції у собак обох статей помітно зросли тривожність та рівень агресії.
Донедавна саме різкі зміни в емоційній сфері та зростання агресивності були основними об’єктами уваги вчених, які вивчали наслідки кастрації та стерилізації собак. Однак дані про те, що видалення яєчників негативно впливає на здатність до навчання, пам’ять і соціальні відносини деяких тварин, змусили фахівців серйозно зайнятися соціально-когнітивними аспектами втручання в гормональну сферу.
Завдання з вказівкою
Деякі дослідження вже показали, що стерилізація знижує здатність суки справлятися з просторовими завданнями, і це, швидше за все, тільки вершина айсберга. Співробітники кафедри біології Неаполітанського університету, стурбовані відсутністю у стерилізованих сук деяких психологічно значущих гормонів, в ході роботи виявили не менш серйозну поведінкову проблему.
Гормони, про які йдеться, відіграють значну роль у соціальній поведінці, включаючи прихильність та соціально мотивовану увагу як до людей, так і до інших собак. Як вважають, це ті самі типи гормонів, які змушують жінок бути більш ніжними і дбайливими, ніж чоловіки.
Щоб наочно побачити зміни хімії тіла, вони порівняли поведінку стерилізованих та інтактних сук у певній ситуації. Кілька десятків собак, спеціально відібраних для цього тестування, повинні були виконати дуже просте завдання — вибрати з двох мисок, ту, на яку вказувала людина, підійти до неї і отримати винагороду.
Незважаючи на простоту, «завдання з вказівкою» є вирішенням серйозної проблеми, що дозволяє оцінити концентрацію уваги та комунікативні навички собаки. Вказівка — важливий сигнал, за допомогою якого один учасник процесу комунікації намагається повідомити іншого, де саме у навколишньому середовищі є щось цікаве. Той, кому адресовано повідомлення, повинен сконцентрувати на сигналі увагу, точно інтерпретувати його значення, а потім правильно відреагувати на нього.
Як показав експеримент, через відсутність гормонів, що виробляються яєчниками, стерилізовані суки стали менш уважними та сприйнятливими. Вони вдвічі рідше інтактних помічали сигнали (38% випадків проти 13%), а для правильного розуміння сенсу жестів їм вимагалося втричі більше часу (у середньому 3 секунди проти 1 секунди). У цьому інтактні суки в 1,5 раза частіше правильно вибирали миску, яку вказував експериментатор (75% проти 50%).
Менш уважні та чуйні
Коментуючи отримані результати, автори дослідження пишуть: «Наша робота дає явні докази порушення комунікативних навичок у оваріектомованих собак. Стерилізовані суки менш уважні, менш соціально чуйні і, на відміну від інтактних, погано реагують на комунікативні жести людини».
Що це означає у сенсі повсякденного життя? Адже справа не в тому, що собаки не зможуть знайти миску. Дивіться на проблему ширше: певні складнощі можуть виникнути при навчанні стерилізованих сук, а контроль над їхньою поведінкою буде складнішим.
Це особливо неприємно, якщо взяти до уваги значне зростання ймовірності конфліктів з оточуючими, через що в деяких випадках прогулянки та спілкування з іншими собаками можуть стати серйозним випробуванням. При цьому вирішення проблем, що виникають, не є можливим.
За десятиліття досліджень накопичено неймовірну кількість доказів серйозного впливу гормонів на поведінку живих істот та їхнього ключового значення для правильного функціонування організму. Наївно вважати, що таке грубе втручання у цю сферу, як стерилізація, пройде безболісно. Швидше за все, операція призведе до набагато серйозніших наслідків, ніж заведено вважати.
Безперечно, це не обов’язково, але ймовірність досить велика.
Шануйте своїх собак.
