Обличчя не старіє рівномірно: одні ділянки змінюються раніше, інші — пізніше. Уже у 20–30 років стартують перші процеси, але накопичуються вони в кожного по-своєму — у когось помітніше стоншується шкіра, у когось змінюється жирова тканина чи навіть кістки черепа. Саме тому ровесниці з однаковим паспортним віком можуть виглядати дуже по-різному.
Найпершою зазвичай «видає» вік зона навколо очей. Далі поступово змінюється середина обличчя, а згодом — овал і лінія підборіддя.
Зона очей: де старіння помітне раніше за все
Шкіра повік — найтонша на обличчі. На верхній повіці ближче до внутрішнього кута ока вона приблизно в два з половиною рази тонша, ніж на бічній поверхні носа, де шкіра, навпаки, одна з найтовстіших.
При цьому повіки постійно працюють: ми кліпаємо, примружуємося, усміхаємося. Через цю безперервну «роботу» зморшки навколо очей з’являються раніше, ніж в інших зонах — під оком та біля зовнішніх куточків, де їх часто називають «гусячими лапками».
У жінок після 45 років саме глибина цих «гусячих лапок» помітно впливає на те, скільки років їм дають оточуючі.
Шкіра нижньої повіки ще й сухіша та менш еластична, ніж на щоках. Через неї добре видно судини м’яза, що оточує око, — звідси характерний синюватий відтінок під очима.
Темніші тіні під очима стають помітні, коли зменшується жирова «подушка» навколо ока й зникає плавний перехід від тонкої шкіри повіки до товстішої шкіри щоки. Сама межа між повікою та щокою майже не зсувається, просто контраст у цій зоні з віком посилюється.
Інша історія — «мішки» під очима. Жирова подушечка під круговим м’язом ока з роками може збільшуватися, а м’яз і шкіра над нею — стоншуватися. Через це нижня повіка наче «випинається». Найяскравіше це видно одразу після сну: коли ми лежимо, рідина по-іншому розподіляється в тканинах.
Щоб реалістично оцінити свою зовнішність, варто дивитися на себе, ставши обличчям до вікна, і не робити цього відразу після пробудження. Освітлення теж змінює сприйняття: світло зверху — від стельової лампи, у ліфті чи офісі — поглиблює тіні під очима, тоді як світло прямо спереду їх пом’якшує.
Середина обличчя та носогубні складки
Жир на обличчі розподілений не рівномірно, а у вигляді окремих «пакетів»: на лобі, навколо очей, на щоках, біля носа, по лінії щелепи.
Глибокі жирові пакети з віком схильні зменшуватися, тоді як поверхневі іноді навіть збільшуються. Через це щоки втрачають колишню опору й починають опускатися нижче.
Носогубна складка — це межа між щокою та верхньою губою. З роками щока, що стала важчою, нависає над цією лінією, і складка поступово поглиблюється, стає виразнішою.
Овал обличчя і роль кісток
З віком змінюється не лише шкіра та жирова тканина, а й кісткова основа обличчя. Очна ямка стає ширшою, її нижній край у зовнішній частині починає потроху відступати вже в середньому віці.
Верхня щелепа теж змінює своє положення: приблизно до 60 років вона помітно «відходить назад», якщо порівнювати з формою у людей до 30. Особливо це помітно біля основи крил носа, тому носогубні складки поглиблюються не тільки через зміни шкіри та жиру.
Нижня щелепа стає нижчою та коротшою, а кут щелепи — менш різким, більш тупим. Кістка зменшується і з боків підборіддя, трохи перед зоною, де формуються брилі. Через це самі брилі виділяються сильніше, а овал втрачає чіткість.
У чоловіків і жінок до 50 років форма обличчя змінюється приблизно в одному темпі. Але після цього віку в жінок процес прискорюється: найвідчутніші зміни припадають на період після менопаузи, і найбільш помітно змінюється саме нижня щелепа.
Чому ровесниці виглядають не однаково
Частково різницю в зовнішності «одного віку» пояснює будова обличчя, закладена природою. Тим, хто має виразні надбрівні дуги, високі вилиці та чітко окреслену щелепу, дещо легше: міцні кісткові структури довше підтримують м’які тканини, і ознаки віку на такому обличчі проявляються пізніше.
Але вирішальну роль часто відіграє спосіб життя. Це добре видно в дослідженнях однояйцевих близнюків: генетика в них однакова, зате щоденні звички можуть суттєво відрізнятися.
У таких порівняннях старшим зазвичай виглядає той близнюк, який більше часу проводив на сонці без захисту та довше курив. У того, хто курив, виявлялися помітніші мішки під очима, глибші носогубні складки та більше зморшок над верхньою губою, ніж у брата чи сестри, що не курили.
Різниця у вираженості мішків під очима помітна навіть тоді, коли стаж куріння відрізняється лише на п’ять років.
Вага також впливає на сприйняття віку, і не завжди однозначно. До сорока повніший із двох близнюків частіше виглядає старшим, а після сорока — навпаки, молодшим, ніж худіший.
Що насправді показує дзеркало та як впливає сонце
Не кожне відображення однаково точне. Селфі, зроблене з витягнутої руки, дає спотворену картинку: з відстані приблизно 30 см основа носа виглядає десь на 30% ширшою, ніж на фото, знятому з дистанції близько півтора метра. Тому такі кадри не варто сприймати як об’єктивну оцінку рис обличчя.
Зморшки й пігментні плями значною мірою залежать від сонячного випромінювання. Воно впливає не тільки на обличчя, а й на будь-які відкриті ділянки шкіри.
В одному австралійському дослідженні порівнювали шкіру на руках. У тих, хто користувався сонцезахисним кремом щодня, протягом чотирьох з половиною років не виявили помітного додаткового старіння. У тих же, хто наносив засіб епізодично, ознак вікових змін побільшало.
Сонцезахисні окуляри теж мають свій внесок: в них менше хочеться примружуватися, а хронічне примружування з роками закріплює зморшки в зоні навколо очей.
